Для отримання достовірних результатів досліджень важливо дотримуватися правил підготовки перед їх проведенням.

Підготовка до дослідження.
Прийом медикаментів, паління, вживання алкоголю, кави та солодощів, а також надмірні фізичні навантаження та стрес можуть значно вплинути на результати лабораторних досліджень.
1. Період голодування.

• Для дорослих: залежно від типу дослідження, зазвичай рекомендується утриматись від їжі протягом 4-8 годин. Також важливо виключити жирну їжу, можна пити воду;
  
• для дітей до 1 року: дотримуйтесь максимально можливого проміжку між годуваннями або здавайте кров безпосередньо перед наступним годуванням;
• для дітей від 1 до 5 років: рекомендується утримання від їжі, а за 30 хвилин до здачі крові дитина повинна випити 150-200 мл води.

2.Утримання від алкоголю та паління: для деяких досліджень необхідно утриматися від алкоголю та куріння за 2 тижні до взяття крові.
3. Фізичний та емоційний спокій: перед здачею крові важливо виключити стреси та фізичні навантаження. Рекомендується знаходитися в спокійному положенні (лежачи чи сидячи).
4.  Інші обмеження: дотримання вказівок щодо відмови від певних лікарських засобів чи БАДів, а також чітке дотримання рекомендованого часу для здачі крові (вранці або в будь-який час).
5. Термін придатності біоматеріалу: важливо звертати увагу на температурний режим та час доставки біоматеріалу, якщо він доставляється.

Дослідження капілярної крові, що отримується з пальця чи п’ятки, є важливим методом лабораторної діагностики. Однак, він має обмеження в порівнянні з венозним методом, але при цьому допускається:

• у новонароджених;
• у дітей до 3-х років, якщо неможливе взяття венозної крові (через фізіологічні особливості, з огляду на вагу або стресовий стан дитини);
• при опіках великої площі шкіри;
• при необхідності часто відстежувати показники крові, а вени дрібні та важкодоступні;
• при вираженому ожирінні;
• при схильності до венозного тромбозу.
  

Недоліки дослідження капілярної крові:

• точність результатів: потрапляння рідини з тканин шкіри в зразок крові може негативно вплинути на точність результатів аналізу;
  
• обмеження кількості досліджень: малий об’єм капілярної крові обмежує кількість аналізів, які можна провести (зазвичай 1-3 дослідження), а також можливість виконати додаткові аналізи без повторного взяття біоматеріалу;
  
• ризик гемолізу: висока ймовірність утворення мікрозгустків та руйнування клітин крові;
  
• стійкість біоматеріалу: капілярна кров має значно менший термін зберігання порівняно з венозною кров’ю та менш стійка до умов транспортування;
  
• обмеження досліджуваних показників: кількість показників, що можна досліджувати з капілярної крові, значно менша порівняно з венозною. Наприклад, ряд аналізів, зокрема коагулограма, не можна виконати з капілярної крові. Крім того, референтні значення можуть відрізнятися;
  
• болісність процедури: через велику кількість нервових закінчень на пальцях, процедура забору капілярної крові є болючішою, ніж забір венозної крові;
  
• ризик відбракування біоматеріалу: є підвищений ризик відбракування біоматеріалу, що може вимагати повторного взяття крові.
  

Дотримання рекомендацій – запорука точних результатів аналізів та вашого здоров’я!